Бляха, -хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Всі покриті срібнов бляхов. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. 3) Кровельное желѣзо. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. Пражать горох на блясі. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Ум. бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті.
Гади-перегади, -дів, мн. Раздумываніе. Почнуться гади-перегади — начнутъ думать — передумывать.
Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Поголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Поголодать.
Поохочувати, -чую, -єш, сов. в. поохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано.
Похвал, -лу, м. = похвалка.
Хибкість, -кости, ж.
1) Неустойчивость.
2) Мягкость, слабость характера.
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ.