Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмежність, -ности, ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех.
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Ля́ма, -ми, ж. Лямка, дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь, къ нему привязана веревка — повіде́ць — оканчивающаяся чинбуркою. При помощи ля́ми тянутъ лодку, сѣть рыболовную и пр. — люди, иногда волы. Левиц. ПЙО. Сторожевск. В Тилигул до лями. Ном. № 3064. Сюди то ходили запоріжці на заробітки до лями. Стор. II. 202. Ум. лямка. Запрягають у лямку волів, лямують. Стрижевск.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить. Драг. 275.  
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Шерітвас, -са и -су, м. Чанъ.