Ватажка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ватага.
2) = ватаг 1.
Дрі́бка, -ки, ж. = дрібок. Соли дрібка. дрібку. Немного. Дрібку постояти і поговорити.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає.
Праця, -ці, ж. Трудъ, работа. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Ум. праценька.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть.
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував...
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.