Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Мизи́нчик, -ка, м. Ум. отъ мизи́нець.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Надзвича́йність, -ности, ж. Необычайность, чрезвычайность; нѣчто выходящее изъ ряда вонъ. Желех.
Нескінченний, -а, -е. Безконечный. К. Кр. 15. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Сірати, -ра́ю, -єш, гл. При игрѣ въ тикало: искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку. КС. 1887. VI. 475.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Сковизнути, -зну, -неш, гл. Околѣть. Бодай ти сковиз, як я маю отак побиватись та бідкатись! Харьк. г.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати. Зміев. у.