Видоліти, -лію, -єш, гл. = видолати. Не видолію, бо не стане грошей.
Вирізка, -ки, ж.
1) Вырѣзка.
2) мн. ви́різки. Вырѣзаніе вытканнаго полотна изъ ткацкаго станка, производимое въ присутствіи приглашеннаго для этого хозяина (хозяйки) полотна, приносящаго при этомъ ткачу угощеніе — выпивку и хлѣбъ, или только хлѣбъ.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. . Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння.
Каляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пачкать, марать, грязнить. І вже мені не честь не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Глядіть, діти, слави своєї не каляйте. 2) Испражняться. А теля стало, каля та й каля; да таку купу накалят здорову.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Ой любили два ледіні єдну молодицю. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі.
Удовець, удівця, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Наскочив удовець на вдову.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить.