Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бардиґа, -ґи, ж. Большая краюха хлѣба. Шейк.
Безя, -зі, ж. = буз. Переясл. у.
Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Зачере́ти гл. = зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Зн. 47.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. І. 249.
Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий. Чуб. V. 785. 2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого. Ном. № 9801. 3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля. Херс. 4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Сукманич, -ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ. Вх. Зн. 67.