Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Переповістися, -вімся, -вісися, гл.чого. Пересказать, передать. Ой коби я свого любка на годинку вздріла, я би му ся своєй кривди не переповіла. Гол. IV. 454.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Розрум'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раскраснѣться. Палажка, розрум'янившись дуже, шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. І. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється. МВ. ІІ. 46.
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница. Лохв. у.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Хланок, -нку, м. Флангъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.