Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.
Ворситися, -шуся, -сишся, гл. Сердиться. Вх. Зн. 18.
Ошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = ошахрати.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила. Чуб. V. 542.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися. Шух. І. 74.
Сяти, -сяю, -єш, гл. Сіять. Мечем своїм як блискавкою сяє. Макс. (1849). 85. Пішло військо, короговки сяють. Чуб. V. 504. Місяць високо, зіроньки сяють. Шевч.
Уздрячку нар. Въ глаза. Та й то взаочі, а не вздрячку він казав. Росердив.... за очі, а не вздрячку. Алв. 74.
Холодник, -ка, м. 1) Холодильникъ. Черк. у. 2) Погребъ. холодник походи́мий. То-же, что по́гріб похідний. Кіев. г. 3) = рибник 2. (Стрижевск.)
Черчик, -ка, м. 1) Ум. отъ чернець = ченчик. Ой ти, сестро, здорова будь, а я іду в божу путь черчиків шукати, гріхів сповідати. Чуб. V. 921. 2) Ум. отъ черець 3) = червець 5. Ой спала під черчиком зелененьким. Чуб. III. 203. 4) Рыба Phoxinus rivularis. Вх. Пч. II. 20. 5) = червець 4. Маркев. 141.