Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Власне нар. Собственно, именно.
Ду́мати, -маю, -єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Ном. № 8880. Коника сідлав і думки думав, бо Чхав далеко аж за гіроньки. Чуб. III. 290. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. К. ЧР. 7. Вони думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш. Мет. 282.
За́сніток, -тку, м. Зародышъ. Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема. Могил. у.
Кватера, -ри, ж. = кватира. Мет. 378. Шевч. 346.
Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.
Пополуднувати, -дную, -єш, гл. Пополдничать.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Хвура, -ри, ж. = хура. Ми тебе доставим аж до того міста, где ти маєш хвуру брати. Чуб. V. 1043.
Цаперка, -ки, ж. Заступъ. Пирят. у.