Гам, -му, м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ).
Занепа́сти Cм. занепадати.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. 2) Гуманность, человѣчность.
Наді́йний, -а, -е. Надежный.
Поодц.. Cм. повідц..
Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила.
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Ой зацвіла красна чічка. 2) — жовта = козельці, Ranunculus. Ум. чі́чечка. Cм. чи́чка.