Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Заки́хкати, -каю, -єш, гл. Засмѣяться сдержанно.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Ледацю́га, -ги, м. Ув. отъ ледака. Ледацюга, ледацюга, ледачого й батька.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить.
Шайда, -ди, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.