Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Буковий, -а, -е. Буковый. Ліс буковий. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Скажи зробити буковую труну.
Дуранля́си, -сів, м. мн. Глупости, глупые поступки. Дуранляси виробляє.
Забі́й, -бо́ю, м. 1) Убой, убіеніе. бий його́ до забо́ю. Бей его до смерти. як у забі́й би́ти. Дѣлать что-либо не переставая, безпрестанно. Як у забі́й б'є мороз (день у день). Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день. Перепели хававкали та як у забій били. 2) ? Великі забої були на шляху. Екатер.
Загальмува́ти, -кую, -єш, гл. Затормозить. З гори їхавши, треба загальмувати воза.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл.
1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Оце дудлить, аж у горлі клекотить.
2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця.
2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи.
