Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. По дівчинонці дзвони дзвонили.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Засни, серце, довічним сном! Довішня отрута.
Згаса́ння, -ня, с. Угасаніе.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина.
Підвладний, -а, -е. Подвластный.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Принадний, -а, -е. Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. Усміх принадний.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum.
Утямки нар. Памятно. Чи втямки тобі, як ми втікали з Брацького на Запорожжє? Довго буде вам втямки. Утямки датися. Дать себя помнить.