Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.
Дожида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ді(о)ждати, -жду́, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ном. № 7178. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Мет. 7. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Ном. № 3770. Не діждуть вони сього, невірні душі! К. ЧР.
Збунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.
Кашкетовий, -а, -е. Фуражечный.
Кузьком сидіти. Сидѣть на корточкахъ, сгорбившись. Як сісти навпочіпка та ще згорбитись, то се буде кузьком сидіти.
Попростягати, -га́ю, -єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в'язи... попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая. Харьк. г. Лохв. у.
Таборище, -ща, с. Мѣсто прежняго табора, прежней стоянки, лагеря. Стоїте ви залогами в старих таборищах. К. Досв. 225.