Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. 1) Начать ползать, заползать. 2) Запачкать ползая.
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Одомаш, -ша, м. = могорич. (Угорск.). Вх. Зн. 43.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл. 1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71. 2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32.
Піддобрити, -ся. Cм. піддобрювати, -ся.
Плюснути, -ну, -неш, гл. 1) Плеснуть. 2) Шлепнуться. Так і плюснув дідок наш у калюжу. Г. Барв. 189.
Терлувати, -лую, -єш, гл. = гарманувати.  
Черепаня 2, -ні, ж. Глиняная курительная трубка (цѣлая или разбитая). Желех. Вх. Зн. 80. Ум. черепанька. Вх. Зн. 80.
Чуркало, -ла, с. = джерело. Шух. І. 111. 76.