Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Гіркий світ, а треба жить. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ.
Передобідок, -дку, м. Закуска передъ обѣдомъ, поздній завтракъ. Лихий передобідок і найліпший обід попсує.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема.
Придибачка, -ки, ж. = придибашка. Трапилась придибачка.
Прилизувати, -зую, -єш, сов. в. прилизати, -жу, -жеш, гл.
1) Прилизывать, прилизать языкомъ.
2) Причесывать, причесать.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр.
Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина.