Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
Їдкий, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Камен. у. 2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині. Черниг. у.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ. Вх. Уг. 255.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Вх. Зн. 71. Як добре плече, то й тупиця січе. Шейк.
Укосом нар. Косо. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314.
Учарувати, -рую, -єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.
Хвітю меж., выраж. звукъ отъ метенія. Хвітю-хвітю! повна скриня оксамиту. Загадка о сметаемой сажѣ. Ном., стр. 299, № 310.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок. Левиц. І. 495.