Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько.
Полотенце, -ця, с. 1) Ум. отъ полотно. Полотенця на станок лянного. 2) Часть мере́жки. Cм. мережка 1. 3) Плавательная перепонка. 4) Клинокъ косы. Ум. полотенечко.
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ называютъ крестьянку изъ
Поскромадити, -джу, -диш, гл.
1) = поскребти.
2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Росхекати, -каю, -єш, гл. Разбить, расколотить. Росхекала вже знову миску? От ручки!
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина.