Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбокий, -а, -е. Не имѣющій бока. Пройди лишень, Іване, по хаті — чи не кривий да не горбатий, чи не сліпий да не безбокий. Чуб. IV. 60.
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. ІІІ. 156. відтрутити. Cм. відтручати.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Крамаренко, -ка, м. Сынъ торговца.
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти. Желех.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.