Витребити Cм. витребляти.
Гольтяпа́, -пи́, гольтяпа́ка, -ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Каплавухий, -а, -е. = капловухий. Чи ба який капловухім!
Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. 2) Зоол. Myoxus avellanarius.
Николаєць, -ла́йця, м. Раст. Eryngium planum.
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? Зачали збиткувати над христіянами поганські народи.
Покуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать, отвѣдать. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Царь як покуштує борщ, — аж він такий поганий.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця.
Цідити, -джу, -диш, гл.
1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу.
2) Наливать струей.
