Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Кінва I, -ви, ж.
1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо.
2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Ум. конівка.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка.
Лебедячий, -а, -е. Лебединый. Гурт лебедячий летів.
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Ум. переїдки.
Подовжний, -а, -е. и подовжній, -я, -є. Продольный. — невід. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану.