Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Значіння 2, -ня, с. Дѣланіе мѣтокъ, наложеніе знаковъ.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Попіддурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, надуть (многихъ). Він один нас усіх попіддурював. Харьк. у.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти. Ейск. у.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.