Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім.
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Приперти, -пру́, -пре́ш, гл.
1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер.
2) Cм. припірати.
Розродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась.
Титарь, -ря, м. Церковный староста, ктиторъ. У костьолі — у титаря.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.