Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Зотління, -ня, с. Тлѣніе, истлѣніе. Моїм костям зотління я бажаю. К. Іов. 16.
Лоюва́тіти, -тію, -єш, гл. Становиться салистымъ. Масло лоюватіє.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує. К. (О. 1862. III. 24)
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ. Вас. 146.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб. Міусск. окр.