Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв.. Cм. тельбухи.
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Давлю́чий, -а, -е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). Cм. Давучий.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Крамарівна, -ни, ж. Дочь торговца.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний. Уг. Лем. 433.
Остилий, -а, -е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий. Котл. Ен. IV. 39.
Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало. Стор. II. 36.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. ЗОЮР. І. 147. Мила б я стіни, щоб були білі. Мет. 126. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. МВ. І. 99. 2) Стѣна, плетена невода. (Стрижевск.). 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. Г. Барв. 35. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. Грин. I. 12. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Маркев. 76. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. Н. п. (Г. Барв. 437).