Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полежака

Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Мил. 76. Каша — мати наша, а борщ — полежака. Ном. № Г2316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕЖАКА"
Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Випікання, -ня, с. Выжиганіе. — очей. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей. Г. Барв. 441.
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько. Млак. 89.
Ламання, -ня, с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.
Обсмоктати Cм. обсмоктувати.
Пристарий, -а, -е. Пожилой. Пристара жінка. Н. Вол. у. Устим пристарий чоловік. Н. Вол. у.
Притюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами. Міусск. окр.
Удягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. удягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. У свитину вдягатимусь. Шевч. 504. Ой бурлака не вмивався, нема свити — не вдягався.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Лем. 397.
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕЖАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.