Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важність, -ности, ж. 1) Вѣскость. 2) Важность. Желех.
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Митрополи́т, -та, м. Митрополитъ. Може буде їхать котрий архиєрей або митрополит? Левиц. І.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки. Чуб. V. 866.
Переумити, -млю, -миш, гл. Заставить измѣнить свое мнѣніе. Хоч мене ніхто не переумить... МВ. ІІ. 124.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.
Позагиджувати, -джую, -єш, гл. Запакостить (во множествѣ).
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Скрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скрутитися, -шуся, -шишся, гл. Сокрушаться, сокрушиться. Глянь на Бога, чи у тебе руки зведуться на мене, на таку стару женщину? Може й у тебе матка є стара?» Йому серце скрутилось, він і пустив. Чуб. Н. 188.