Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбрехатися Cм. відбріхуватися.
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. ІІІ. 175. Мил. 113.
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. Черк. у. На Наталю молодую залюбки дивились. Мкр. Н. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки. МВ. І. 17.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Одряпувати, -пую, -єш, сов. в. одря́пати, -паю, -єш, гл. = оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней. Волч. у.
Присолювати, -люю, -єш, сов. в. присолити, -лю́, -лиш, гл. Присаливать, присолить. Не присолювала й не затовкувала страви. Г. Барв. 92.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Хижчина, -ни, ж. = хижка. Мил. 159. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Полт. Побігла вина швиденько у хижчину. О. 1862. V. 49. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти. Гн. І. 133.