Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло. Мнж. 179.
Насміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє. Г. Барв. 321.
Переголювати, -люю, -єш, сов. в. переголи́ти, -лю́, -лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок. Міусск. окр.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.