Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бебевхнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути. Кінь бебевхнув в пропасть. Гн. II. 26.
Доли́нка, -ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Дьо́рка, -ки, ж. Въ выраженіи: дьо́рки да́ти = дьо́ру да́ти. Їх звелів ще кріпше держати, щоб не дали бува дьорки. Мир. ХРВ. 248.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Причастник, -ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Тростиновий, -а, -е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.
Увиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. увину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Управляться, управиться, успѣвать, успѣть. Увивайся, гожий хлопче, коло курки швидко. Лукаш. 125. Ой матінко-утко, увивайся хутко. Мет. 132. Так багато вранці роботи, що навряд чи я увинусь. Рк. Левиц.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. К. ПС. 32. Впослідити мене ніхто не схоче. К. ЦН. 200. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Г. Барв. 507. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Г. Барв. 448. Наша кохана мова зосталась упослідженою. К. XII. 121.