Гемблювання, -ня, с.
1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ).
2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю.
Гирувати, -ру́ю, -єш, гл. Разсуждать, размышлять, соображать. Cм. ґерувати.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Дряп! меж.
1) Царапъ! А кішка дряп його кігтями, так і передрала щоку.
2) Хвать! Брат собі драп, сестра собі несла.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Поперераховувати, -вую, -єш, гл. Вновь пересчитать (во множествѣ).
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його.