Волохач, -ча, м.
1) Мохнатое существо.
2) Раст. Amarantus retroflexus L.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. Громадська Громадська справа. Громадський суд. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав.
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Лучча солом'яна згода, як золота звада. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе.
Ме́рло нар. Мертво.
Понаважувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ.
Скисати, -са́ю, -єш, сов. в. скиснути, -ну, -неш, гл. Скисать, скиснуть. Нехай він скисне на путрю.