Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.
Заповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запові́сти, -вім, -віси́, гл. Завѣщать. Вміраючи, заповідала причепити її (хустку) тобі, як будуть її ховати. Кв. І. 112.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29. 2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.  
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Поперегонити, -ню, -ниш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Поперегонили воли через річку.
Трутень, -тня, м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71.