Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Богозневага, -ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь Бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами.Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ.
Капшушки, -ків, м. мн. Раст. Campanula glomerata.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ.
Пооббризькувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. 2) = огріх. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.