Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безводній, -я, -є. Безводный. Нужу світом в киргизькім безводнім і безлюднім степу. Шевч. (О. 1862. X. 5).
За́мітка, -ки, ж. 1) Замѣтка. 2)дава́ти. Давать понять. Кішку б'ють, невістці на замітку дають. Ном. № 3901. 3) бра́ти на замі́тку. Принимать къ свѣдѣнію.
Знаряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. знаряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить. У наряді доброго коня купувала, мене молодого в поход знаряжала. Макс. (1849), 83.
Лушпи́ння, -ня, с. соб. = лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. І. 71. Ум. лушпиннячко.
Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило. Н. Вол. у.
Непосидущий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Поперехрищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и перехрестити, но во множествѣ.
Примусний, -а, -е. Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.