Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Відвозити, -жу, -зиш, сов. в. відвезти, -зу, -зеш, гл. Отвозить, отвезти.
Дрото́чок, -чка, м. Ум. отъ. дріт.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Колупати, -па́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] колупнути, -пну, -не́ш, гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. Кв. І. 76. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав. Св. Л. 160.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Кумбуч, -ча, м. = кумбук 2. Вх. Зн. 30.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Пустизна, -ни, ж. Незаселенная мѣстность. Залюдняли стару пустизну униз Дніпра, Дністра і Бога. К. Хмельн. 20.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне. Г. Барв. 516.