Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Дарови́зно нар. Даромъ, въ подарокъ. Він дав даровизно мужикам землі. Верхнеднѣпр. у.
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Н. Вол. у. Жінка йому групко догаряє за свою худобу. Волын. г.
Заги́бель, -лі, ж. Погибель. На загибель буде тому, хто бере багачку з дому. Чуб. V. 217. Ум. заги́белька. Бо вже мені за дівчинов загибелька буде. Гол.
Запикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = запикатися. Він не запикнеться. Н. Вол. у.
Невольничий, -а, -е. невільницькийІ помоляться на волі невольничі діти. Шевч.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.