Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Вимолот, -ту, м. Умолоть.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів! Котл. Ода. (О. 1861. І. 253).
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. ЗОЮР. І. 21. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Сим. 195, Хата, 175. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. О. 1861. VIII. 93. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Чуб. V. 89. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.