Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Їхати Cм. від'їздити.
Гуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? К. Іов. 92. 2) Безлично: гуля́ється, гуля́лося, возвр. в. отъ гуля́ти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Чуб. V. 275. Мені з своїм родом добре гуляється. Чуб. V. 275. 3) = Гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться. АД. І. 151.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Камен. у. 2) Впадать въ дѣтство.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую. Мет. 1.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Понамуровувати, -вую, -єш, гл. Настроить (каменныхъ построекъ).
Приголовач, -ча, м. 1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. Н. Вол. у. У труні два приголовачі. Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала. Чуб. III. 324.
Сивуляк, -ка, м. Сѣрый, безъ глазури горшокъ. Вх. Зн. 62, 88.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.