Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Віяльний, -а, -е. Вѣяльный. віяльна лопата. Лопата, которою вѣютъ зерно.
Камінюка, -ки, ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Шевч. 293. Cм. каменюка.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини. Голов. І. Вступл. 725.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) Раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. Ум. рісонька, рісочка.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити. Міусск. окр. 2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ. 4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала. Котл. Ен. III. 72.
Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.