Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близити, -жу, -виш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. Н. П. 393.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Ном. Тогді любва бере, як достаток є. Ном. № 8921. Він при достатку. Черк. у. Достаток добрий у його. Черк. у. Як би у мене достатки, то я б учився. Ромен. у. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? Мир. Пов. ІІ. 115. У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Камен. у. Ум. достаточен. Сим. 227.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Повісти Cм. повідати.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Усяково нар. Всячески. О. 1861. IV. Словарь.
Чирч, -ча, м. = черкач. Вх. Лем. 483.