Відплив, -ву, м.
1) Стокъ.
2) Отливъ (морской).
Гидкість, -кости, ж. Гадость.
Заду́шник, -ка, м. = сердак.
Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
Паперина, -ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину.
Пробувати 2, -бую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Не треба пробувати Бот. Він же тебе цілує, він тебе милує! а він твого дівоцького розуму пробує.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Хапати, -паю, -єш, гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Так хапає, як собака рве. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. 3) Брать взятки. Та й здорово він хабарі хапає. 4) Ѣсть съ жадностью. Хазяїн їсть тіки так, показує ложку.... а циган таки добре хапав, бо вимерхався не снідавши й нічого. 5) Хватать, быть достаточнымъ. На чужій землі хата і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Шкулкий вітер.
2) Чувствительный. Шкулке місце.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой.