Буйність, -ности, ж.
1) Изобиліе, плодородіе.
2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Почав кричати та в долоні припліскує.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе.
Трепота, -ти, ж. = трепета.
Уклін, -лону, м. Поклонъ.
