Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дере́вля́, -лі, ж. = Деревня 2.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.  
Ду́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дупа. 2) ку́рячі ду́лки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. І. 8.
Заму́рзуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. заму́рзатися, -ваюся, -єшся, гл. Замусливаться, замуслиться, испачкаться. Стоїть котик під лавкою, замурзався сметанкою. Грин. II. 310. Замурзались в крові і гризлись як собаки. К. Дз. 11.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Перевдяг, -гу, м. Переодѣванье, также одежда, въ которую кто-либо переодѣлся. В чернечому перевдязі козак. К. ЦН. 302. До Київа ти крадькома перевдягом серед ночі мандруєш. К. ПС. 47.  
Позакандзюблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Загнуться крючкомъ (о многихъ).
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы. Угор.