Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вицідити, -джу, -диш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах..., що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських. Св. Л. 302. 2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки. Кв. II. 55.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. ЗОЮР. II. 30. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся. Г. Бара 504.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились. К. ЦН. 308.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати. Лубен. у.
Ли́шанка, -ки, ж. Женщина, оставившая своего мужа. іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа. Желех. Вх. Зн. 33.
Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Ушиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. ушитися, ушиюся, -єшся, гл. Сшиваться, сшиться.