Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викорчовувати, -вую, -єш, сов. в. викорчувати, -чую, -єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував. Рудч. Ск. І. 145.
Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. І. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 105).
Завести́, -ся. Cм. заводити, -ся.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Зволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. вволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подниматься, подняться съ трудомъ, вставать, встать съ трудомъ. Довго спав на сіні в клуні, аж над вечір зволікся і потяг до церкви.
Лядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть ополяченнымъ. Гей, докіль нам з ляхами лядувати? К. ПС. 64.
Наві́рити Cм. навіряти.
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.
Тисячоголов, -ва, м. Раст. Vaccaria vulgaris Host. ЗЮЗО. І. 140.