повивозити

Повивозити, -жу, -зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 211.

Випадкові слова

Знівечити, -чу, -чиш, гл. Испортить; изуродовать, искалѣчить. Знівечив чоловіка. Ном. № 4021. Десять літ неволі... знівечили, убили мою віру і надію. Шевч. (О. 1861. X. 8).

повністю...

Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.

повністю...

Виворот, -ту, м. 1) Изнанка. на виворот. На изнанку. 2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.

повністю...