Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушниці-гаківниці і три самопали. Шевч. 450.
Домири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Помириться.
Обірка, -ки, ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.
Пересміяти, -мію́, -є́ш, гл. Осилить въ смѣхѣ. Давай будем знов сміяться, — хто кого пересміє. Грин. II. 80. Ну, тепер хто кого пересміє, того буде пані. Рудч. Ск. І. 69.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Пообдиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі. Кіевск. у.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Скількісь, скількось, мѣст. Нѣсколько, сколько-то. Дав йому скількісь шагів грошей. Стор. МПр. 150.
Фиґель, -ґля, м. 1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе. Желех. 2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав. Котл. Ен. VI. 70.