Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Вигода, -ди, ж. 1) Удобство; пріятность. Викопали собі криницю у дворі — добру вигоду зробили. Канев. у. Чужі жінки кохаю а для своєї вигоди. Грин. ІІІ. 282. Не їж хліба, не пий води, візьму тебе для вигоди. Мет. Ум. вигідка.
Достри́бувати, -бую, -єш, гл. 1) сов. в. достриба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Допрыгивать, допрыгать до чего либо. 2) сов. в. дострибну́ти, -бну́, -не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего либо.  
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Нуждонька, -ки, ж. Ум. отъ нужда.
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах. К. Іов. 48.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. І. 84. Ум. шурячок.