Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висвободити, -джу, -диш, гл. Освободить. Рудч. Ск. II. 117.
Відпитати Cм. відпитувати.
Вуставка, -ки, ж. = уставка.
Гергот, -ту, м. и пр. = ґерґот и пр.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. Ном. № 3349. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Ном. № 8402. Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Підсукувати, -кую, -єш, сов. в. підсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін. Мир. ХРВ. 11.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.