Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Мацінча́ Cм. маценя.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить. Вх. Зн. 65.
Човниченько, -ка, м. Ум. отъ човен. Грин. III. 676.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.