Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Довольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовольствовать пищей и питьемъ. Спасибі, довольнив нас кум. Черк. у.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Мет. 345. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. Чуб. V. 849. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. К. Хмельн. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Зашаруді́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. Аф. Зашаруділа миша.
Наруша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Двигать, шевелить. Ой у полі билина, вітер нею хитає, та й найменша пташина і та нарушав. Чуб.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба. Мнж. 189.  
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Провести, -ся. Cм. проводити, -ся.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.
Хвощатися, -щаюся, -єшся, гл. Шляться. Де ти хвощався? Зміев. у.