Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Cм. важель.
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину.
Затала́нити, -ню, -ниш, гл. Пріобрѣсть по счастливой случайности. Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш. Він і швець добрий, тільки що заталанить, то все й прогайнує.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин.
Инший, -а, -е. 1) = и́накший. Милий покидає, иншої шукає. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому.
2) Иной, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Кутати, -таю, -єш, гл.
1) Кутать.
2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей).
3) Успокаивать, усмирять.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому.
Потуркати, -каю, -єш, гл.
1) Поворковать.
2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує.