Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викладування, -ня, с. = викладання.
Дрійну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть, лягнуть. Не підходь до коня близько, а то ногою дрійне. Херс. у.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Згарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Мнж. 136. Коні баштан згарцювали. Мнж. 181.
Иншакий, -а, -е. = инакий. Вх. Лем. 421.
Осля, -ля́ти, с. Осленокъ. Чуб. І. 92. Грин. II. 35. Їздив апостол святий на осляті. О. 1862. V. 84.
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім. О. 1862. І. 74.
Постеління, -ня, с. Тюфякъ, перина. Вх. Уг. 262.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Схотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться. Схотілось лиха. Ном. № 3846.