Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́рідник, -ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. ІІІ. 175. Мил. 113.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Мілина́, -ни́, ж. Мель на рѣкѣ. Камен. у.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Подосівати, -ва́ю, -єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Промкнути, -ну, -не́ш, гл. Проглотить. Угор. 2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Брацл. у. Мене так і промкнуло од сирівцю. Рк. Левиц. 3) Постичь, узнать, проникнуть, понять, угадать. Ти хиба проминеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні, а милостину все таки дай. Черк. у.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной. Черк. у.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.