Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлій, -лія, м. Крикунъ, возмутитель. Зараз деякі бурли схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. ЗН.
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Волошка, -ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки. 2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 116. Ой у мене на городі зацвіли волошки. Н. п. б) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 139. 3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Вас. 154. Ум. волошечка.
Галасливий, -а, -е. Крикливый. Желех.
Ільчастий, -а, -е. = лянний. А що нам були скатерті? все ж то нам були ільчасті. Гол. II. 110.
Нади́бати, -баю, -єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Ном. № 1728. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини. Лукаш. 120.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати. Вх. Зн. II. 26.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.