Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. О. 1861. VIII. 20. Невгарен і люльки запалить. Прилуц. у.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Но сз. 1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Грин. III. 248. Так і на всьому, шо но ідол робив. Драг. 15. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись. Грин. III. 502. 2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но! 3) = але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями). 4) межд. = ньо.
Ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Повгадувати, -дую, -єш, гл. Угадать (о многомъ).
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні. Ном. стр. 297. № 235.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.