404 error!

Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61. 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.

Вулік, -ка, м. = вулій.

Латура, -ри, ж. Родъ каши, приготовляемой херсонскими пастухами овецъ для собакъ. Херс. г.

Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.

Перехотітися 2, -хочеться, гл. безл. Перехотѣться.

Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Черк. у. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас. Котл. Ен. II. 32.

Сперва, сперву, нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє. Рудч. Ск. II. 156.

Удовольнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Котл. Ен. ІІІ. 15. Вже вдовольнилась. Ном. № 12033.

Ширшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться шире, расширяться. К. ДС. 27. Од тепла усяка річ ширшає. Ком. Р. ІІ. 79. Тюрма неначе ширшає. Шевч.

Щедровий, -а, -е. Относящійся къ щедрому вечору. Пшеничні хліби — то господару: щедрове пиво — то господинці, а солодок медок — Богу на славу. Чуб. III. 336.