Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в ді́ти, ді́ну, ді́неш,, гл. Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? Млр. л. сб. 122. І де вони гроші дівають? Васильк. у.
Зморгнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигнуться. Поставим вона йому вечерю, зморгнулись одно на одно: є мов. Рудч. Ск. II. 165.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. МВ. (О. 1862. І. 97). Той ще спить. Він обужає його. Чуб. II. 188. Челядку обудити. Гол. І. 84.
Поставник, -ка, м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Сплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. сплестися, -туся, -тешся, гл. Сплетаться, сплестись, переплетаться, переплестись.  
Червачок, -чка, м. Ум. отъ червак.
Чоловічок, -чка, м. 1) Ум. отъ чоловік. 2) Зрачекъ. Екат. губ. Рудч. Чп. 254. Мнж. 150. Очі в Чіпки налилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні. Мир. ХРВ. 192. В очах чоловічки догори ногами стали. Ном. № 3180.