Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку. Чуб. V. 415.
Завинпе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться. Худоба завинперилася, везучи віз на гору. Кременч. у.
Поганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.ким. Пренебречь, отвергнуть, считая плохимъ.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Розношати, -ша́ю, -єш, гл. = розносити. АД. І. 118. І вовки-сіроманці набігали, кості по байраках, по мелюсах розношали. АД. І. 11. Гніздечко розношають. МВ. ІІ. 118.
Санка, -ки, ж. 1) Полозь. Брацлав. у. 2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 5. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Драг. 35. Умотай мене цим прядівом. Мнж. 46. Умотала його мідними дротами. Мнж. 39.