Бритовка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка.
Довжинико́м нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі.
Допе́рво нар. = допіро.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл.
1) = рушати, рушити 1.
2) = рушати, рушити 2. На Варуха, як земля рухи. Заходились рухати до господи. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому.
3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати.
Широковерхий, -а, -е. Съ широкимъ верхомъ.