Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: «Юго-западный край» (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Мату́син, -на, -не. Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу. Чуб. V. 453.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день. Ном. № 13097.
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Розмотузувати, -зу́ю, -єш, гл. Развязать что либо связанное. Розмутузувавши обстрижену вівцю. Ном. № 10240.  
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув. КС. 1882. XII. 485.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.