Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье.
Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти.
Забі́лювати, -люю, -єш, забіля́ти, -ля́ю, -єш, забіли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Забѣливать, забѣлить. 2) Подбѣливать, подбѣлить, приправлять, приправить молокомъ или сметаной кушанье.
Заступо́чок, -чка, м. Ум. отъ заступ.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата.
Короваєць, -вайця, м.
1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити!
2) Блинъ изъ пшенной муки.
Нагу́лювати, -люю, -єш, гл. — скоти́ну. Пасть на хорошемъ подножномъ корму для откармливанія.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом.
2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає.
Пригонити, -ню, -ниш, гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить.