Блюзнути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула.
2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього.
3) блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное.
Доліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. До кого долігає, там рукою сягає.
Збабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Переспатися, -сплю́ся, -пишся, гл. 1) = переспати 1. Переспийся зо ўном їдну ніч. 2) Выспаться. Ой ще бурлак не здрімався, вже господарь переспався.
Перехнябитися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Стара хата вже перехнябилась набік. Санки перехнябились, а я сторч головою.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе.
Проріст, -росту, м. Всходы.