Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав? Харьк. у.
Ку! меж. = куку! А зозуленька — як ку, так ку! А соловейко — як тьох, так тьох! Чуб. V. 589.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Усилятися I, -ляюся, -єшся, сов. в. усилитися, -люся, -лишся, гл. Вдѣваться въ иглу (о ниткѣ).