Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибрудок, -дка, м. 1) Грязный осадокъ. Желех. 2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Ґезу́нд, -ду, м. Здоровье. Трудно працювати? як ґезунду чорт-ма. Бердич. у. Як у чоловіка нема ґезунда, то він і клочча не варт хунта, тоді його в гармату та й стріляй за хату. Ном. №8130.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нинька нар. = нині. Вх. Зн. 41.
Новосвіт, -ту, м. Новыя вѣка. Встрѣчено у Кулиша: Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!... Світило творчества, Гомере новосвіту. К. ХП. 70.
Пообмотувати, -тую, -єш, гл. Обмотать (во множествѣ). Пообмотували ноги полотном (мертвому). Харьк. у.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Славяносерб. у. Гущою волосся змила, — шкарупке стало. Славяносерб. у.