Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак.
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Звінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час.
Їволга, -ги, ж. пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! — ніби каже їволга.
Лишівка, -ки, ж. Раст. Cantharellus cibarius.
Набаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. набаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Набалтывать, наболтать (о жидкости). 2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ. 3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.
Перебрех, -ху, м. Перевираніе, извращеніе фактовъ. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Cм. набій.
Січний, -а́, -е́ Сочный. Січний кавун.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Стефан в серце стрілив. Ой як стрілив, — царя вцілив.