Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Вузісінько нар. Совершенно узко.
Дубля́, -ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців. Камен. у.
Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл. 1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Ном. № 6889. Наперед невода риби не імати. Ном. № 2603. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Гн. І. 124. Ой казав пан круль Варвару імити. МУЕ. III. 52. 2)віри. = няти віри.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Псюрня, -ні, ж. = псярня. Як псюрня вся собак напала, — оттут мені вже вірна смерть. Алв. 92.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Хи! меж. 1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є. Драг. 127. 2) Дѣтск. Обожжешься. О. 1862. IX. 119.