Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Чуб. V. 64. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Чуб. II. 77. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. К. ЧР. 312. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. Рудч. Чп. 87. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. ЗОЮР. І. 248. Ум. вартонька.
Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду. МУЕ. ІІІ. 39.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба.
Зду́ти Cм. здувати.
Зшукати Cм. зшукувати.
Нахлептатися, -пчуся, -чешся, гл. = нахлеськатися.
Нечутний, -а, -е. Неслышный.
Панщанний, -а, -е. Крѣпостной; барщинный. Мужик панщанний. Левиц. І. Панщанна робота. Барщина. Грин. III. 639.
Повідьміти, -мі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣдьмой.
Причільний, -а, -е. = при́чілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула. Чуб. V. 743.