Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
Ді́я, ді́ї, ж. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. 2) Актъ, дѣйствіе (въ драматическомъ сочиненіи).
Намі́чувати, -чую, -єш, сов. в. намі́тити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Підсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсікти, -січу, -че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.
Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Простаченко, -ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич.
Свекрівонька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia.