Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла.
Подоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Подоліти своє горе.
Поратувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти, помочь. Поратівнику божий, поратуй мене!
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина.