Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево.
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый.
Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Налетіло птаство небесне.
2) небесна доро́га. Млечный путь.
Огавний, -а, -е. Большой, сильный. Богач огавний. Огавний дожджь.
Позакручувати, -чую, -єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси.
Покурити, -рю́, -риш, гл.
1) Покадить.
2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки.
3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить.
Польовий, -а́, -е́ 1) Полевой. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Кукіль, то польового дідька робота. 2) — вого. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б'є людей палюгою. 3) Раст.: а) — ві васильки. Salvia pendula Vahl. б) — ві віники. Artemisia inodora. в) — ва рожа. Lavatera thuringiaca L. г) — ва сосонка. Equisetum arvense L.
Приорювати, -рюю, -єш, сов. в. приорати, -рю́, -ре́ш, гл. При паханьѣ захватывать, захватить часть сосѣдней земли.