Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. І. 118. Вітрець не віне́. МВ. І. 79.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Нетіпаха, -хи, ж. = нетіпанка. Топи, нетіпахо! Рудч. Ск. II. 45.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Конст. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.