Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабару́нка, -ки, ж. = Бабру́на. Вх. Уг. 225.
Добря́га, -ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе етюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть. Шевч. 539.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Овчина, -ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Н. п.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Поурмлений, -а, -е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме. О. 1862. V. Кух. 33.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.