Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати. КС. 1882. XII. 493.
Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Люблязни́й, -а́, -е́ = люб'язний.
Малоси́лий, -а, -е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить. Шевч. 668.
Натівати, -ва́ю, -єш, гл. Начинать? затѣвать? Оце вже на иншу натіва (о ребенкѣ, сперва смѣявшемся, а потомъ начавшею плакать). Зміев. у.
Перескік, -ко́ку, м. Прыжокъ при перепрыгиваніи черезъ что. Свинячий перескік. Ном., стр. 301, № 402. пішли грати на перескоки. Стали играть въ перепрыгиваніе.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. Чуб. V. 116. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. Чуб. V. 519. 2) = посад 1. О. 1862. IV. 20 — 26. Ішла красна Марусенька на посаг. Лукаш. 152. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Чуб. V. 368. Ум. посаженько. Грин. ІІІ. 512.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка. Гол. III. 415.