Бутириння, -ня, с. Всякій хламъ.
Зверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Сворачивать, своротить, поворачивать, поворотить. Прошу вас, братця, на праву сторону звертаться. . Як кіньми звернув, аж Львів ся здвигнув. в'я́зи зверну́ти. Свернуть шею. ува́гу зверну́ти на. Обратить вниманіе. Що б він мені не росказував, а все було увагу зверне на те, що який гріх чіпати що чуже. 2) Сворачивать, своротить на кого (вину). Не звертай на людей, коли сам нашкодив. Звикли усе на инших звертати, а себе неповинними в своїй біді чинити. . 8) Возвращать, возвратить. 4) Только сов. в. Скинуть, сбросить. Кобила хоче лошя звернуть.
Куковка, -ки, ж. = зозуля.
Наке́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Накепкався, як свиня браги.
Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой сама я, сама, як билина в полі. Ой гляну я, подивлюся, на той, степ, на поле.
Плиском нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині.
Полуда, -ди, ж.
1) Глазурь.
2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. мені полуда спала. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Cм. луда.
Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря.
Приштрикнути Cм. приштрикувати.
Стокротний, -а, -е. Стократный.