Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно. Рудч. Ск. І. 54.
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Грин. І. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Вовкулакування, -ня, с. Пребываніе, жизнь вѣ видѣ вовкулаки. Він таки справді наче пророкував своє вовкулакування. Г. Барв. 464.
Дря́сен, -ну, м. Раст. Polygonum hydropiper. Вх. I. 12.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ. О. 1861. X. Свидн. 55.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Маркев. 139. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків. Мет. 233.  
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.