Вапнувати, -ную, -єш, гл. Штукатурить, бѣлить известью.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан.
Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить.
Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. 2) Наклонъ (стоящаго столба).
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш?
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.