Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Жибрі́й, -рію́, м. = жабрій. ЗЮЗО. І. 168.
Їдьма нар. = їдом. За панщини пани їдьма їли людей. Н. Вол. у. Невістка їдьма їсть бабу й діда. Г. Барв. 487.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба! Ном. № 334.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Поїзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. поїздонько.
Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ. Левч. 27.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.