Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть.
Працюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Трудиться, стараться, употреблять усилія. Треба було вдвох зважувати вуліки на віз, бо вони не повироблювані, а я сам працювався.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Я люблю тебе рідненько.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ).
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму.