Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Здрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = здрімати. Тільки оце здрімну, і сниться мені, неначе я у брата мого.
Напога́нити Cм. напоганювати.
Понаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и направити, но во множествѣ.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Розмін, -ну, м.
1) Размѣнъ.
2) Обратная мѣна.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Горе не умовчить.