Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Водорий, -рия, м. = водомий.
Колобродити, -джу, -диш, гл. Куралесить. Еней тут добре колобродив і всіх на чудо потрошив. Цілу нічку колобродить, за собою челядь водить.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Раненько вийду, на обід наспіну. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Тут їх доля зла наспіла. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли.
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл.
1) Остынуть.
2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ.
Татко, -ка, м.
1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти.
2) Священникъ.