Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виніженочка, -ки, ж. Нѣженка. Встрѣчено только у М. Вовчка: Сестричка менша, виніженочка. МВ. ІІІ. 61.
Владично нар. Властно, державно. Владично правиш ти морями. К. Псал. 204.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. О. 1862. IV. 31. ся на обидві кована. Этой не проведешь. Ном. 2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Макс. Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся. Левиц. І. 193. 3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є. Звенигор. у. 4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. К. ЧР. 42. 5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Сим. 142. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць. О. 1862. II. 25.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Парій, -роя, м. Отроекъ. Валк. Желех. Ум. пароїк. Гол. II. 15, паройок. Желех.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.  
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.