Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвічний, -а, -е. Вѣчный, всегда бывшій. Довгий острів на Дніпрі, укритий одвічним лісом. Стор.
Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Чуб. ІІІ. 371. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи. Уман. у.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Грин. І. 289. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку. Кв.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ. Вх. Лем. 457.
Росплутати, -ся. Cм. росплутувати, -ся.
Сусідчин, -на, -не. Сосѣдкинъ. У сусідчиному садочку щось шепоче. МВ. І. 124.