Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Храплє, -ля, с. = храпа.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа.