Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Доку́рюватися, -рюю́ся, -єшся, сов. в. докури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Докуриваться, докуриться.
Збі́ржа, -жі, ж. Извощичья биржа. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Вас. 152. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292. Ум. си́тничок.
Сорокопуд, -да, сорокопуст, -ста, м. пт. сорокопутъ. Вх. Пч. II. 12. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є. Чуб. І. 60.
Тягач, -ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь. Славяносерб. у.
Уплодити, -джу, -диш, гл. Родить, породить. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578.