Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. Ном. № 7452. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. Н. Вол. у. На згубу людей не можно в завод гнати. Н. Вол. у. Де він робе мені на сухоту та на згубу. Н. Вол. у.
Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Поздоровлення, -ня, с. Поздравленіе.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. МУЕ. III. 42, 43. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ. КС. 1893. V. 278. Г. Барв. 216. Шух. І. 303.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.