Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Зага́куватися, -куюся, -єшся, гл. Заикаться. Вх. Лем. 415.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Лі́тря, -рі, ж. Переносная лѣстница обыкновенная. Шух. І. 104.
Підсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок... підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза. О. 1862. IV. 1.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. Посл.
Смирнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смирнѣе.
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача. Желех.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. К. Досв. 44. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.