Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихолоштати, -таю, -єш, гл. Выхолостить, оскопить. Вихолоштай і мене та тоді будем молотить. Рудч. Ск. І. 56.
Ворожити, -жу, -жиш, гл. 1) Гадать; колдовать. Хто ворожить, той душею наложить. Ном. № 233. 2) — коло чого. Возиться съ чѣмъ, что-то дѣлать съ чѣмъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили і щось нишком балакали. Ном. № 12831.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Мнж. 166. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться. О. 1862. V. Кух. 35.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Искряний, -а, -е. Искрящійся. Искряні очі. Левиц. І. 84.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Розговорити Cм. розговорювати.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.
Суплаття, -тя, с. Одежда, бѣлье, домашняя рухлядь. Г. Барв. 174. А суплаття надбають повні скрині. К. Іов. 58.