Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. Вх. Зн. 11. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь. Лохв. у.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Красувати, -су́ю, -єш, гл. Красоваться, цвѣсти.
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. К. ЧР. 23. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Розмішати Cм. ii. розмішувати.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.