Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Виклесуватися, -суюся, -єшся, гл. Развиться, возмужать. Иноді малим і не хороше, а потім, як виклесується, до такий тобі стане парубок або дівка. Черниг.
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.
Зара́ній, -я, -є. Утренній. Вже на дворі світ зараній. Лавр. 24.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Камен. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.
Перекіп, -ко́пу, м. 1) Перекопанное мѣсто. 2) Раст. Marrubium perigrinum L. ЗЮЗО. І. 128.
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш. Лукаш. 124.
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина. Н. п.
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898.