Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця. Дещо. (4-те вид.), 26.
Висинювати, -нюю, -єш, сов. в. висинити, -ню, -ниш, гл. 1) Синить, посинить. 2) Тратить, истратить на синеніе.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи. Желех.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Наві́шувати, -шую, -єш, сов. в. наві́сити, -шу, -сиш, гл. Навѣшивать, навѣсить.
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Хвараон, -на, м. Фараонъ. Ти Мойсея со ізраїльтянами перевіз через море, хвараона потопив г зробив йому великеє горе. Чуб. І. 166. Як жиди вийшли з Єгипту, пустився здоганяти їх фараон. Гн. II. 227.