Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догорі́ти Cм. Догоряти.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Млини́ця, -ці, ж. Небольшая водяная мельница. Гол. III. 252.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.
Полякатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь. Рудч. Ск. І. 114.
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Рецетовка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Щерлатий, -а, -е. = шарлатовий? Вилинули соколи з чужої сторони і сіли-упали у лісі на превольдобному древі орісі, звели собі гніздо щерлатне, а знесли яйце жемчужне. КС. 1882. XII. 493.