Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Зазімо́ваний, -а, -е. Отощавшій за зиму. І зазімовану свиню вивозять (на Юрія) на лубку на степ пастись. ХС. І. 76.
Зменшати 2, -шаю, -єш, гл. = зменшувати.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних. К. Грам. 35.
Оновлення, -ня, с. Обновленіе. Може чаєш оновлення? Шевч.
Полиція, -ції, ж. Полиція. А нарешті досталося, що в полиції сидів: Рудч. Чп. 237.
Пошинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтянуть колеса шинами. Колеса пошиновані. Мил. 159.
Розрив, -ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Чуб. 1. 66. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються. К. ЧР. 400.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.
Тасканина, -ни, ж. 1) Продолжительное перетаскиваніе; возня при перетаскиваніи. Шейк. 2) Драка, потасовка. Була там тасканина. Ум. таскани́нка.