Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Фр. Пр. 138. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. Фр. Пр. 24.
Вощаний, -а, -е. Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37.
Горо́д 2, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ном. Ум. Горо́́дець, горо́донько, горі́дчик. Левиц. І. 170. Горо́дчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Прийди, козаче, к мойому городоньку. Cм. Огород. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 457. Родъ хоровода. Грин. III. 109.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Мі́сячно и мі́сяшно, нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась? МВ. І. 24.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Хапкість, -кости, ж. Поспѣшность. Не замкнув коморі, а все то хапкість робе. Н. Вол. у.
Хлюпнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хлюпатися. Чай хлюпнувся і розлився. Левиц. Пов. 62.
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.