Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимусити Cм. вимушувати.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. І. 66. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили? Бал.
Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту. 2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати. Г. Барв. 85.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.