Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо. Стор. ІІ. 167.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Кахольний, -а, -е. = кахельний.
Левада, -ди, ж. Окопанное или огороженное мѣсто для сѣнокоса вблизи усадьбы. За городом левада, де збіралась громада. Ном. № 9091. Як би на вашій леваді та мій вітряк. Ном. 8968. Ум. левадка. Кушів левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб. Кв.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Посідатися, -даюся, -єшся, гл. Треснуть въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Уже посівсь мій горщик. Корові вим'я посідався. ЕЗ. V. 256.
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Різникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк.