Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зільни́к I, -ка, м. = золільник. Вх. Зн. 22.
Коко I меж. Выражаетъ клохтанье курицы. А курочка коко да коко. Чуб. V. 113.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Красування, -ня, с. 1) Красованье, состояніе того, кто или что красуется. 2) Цвѣтеніе (о хлѣбахъ). Ум. красуваннячко. Грин. III. 404.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Ненажерний, -а, -е. = ненажерливий. Н. Вол. у. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі. Г. Барв. 454.
Позірка, -ки, ж. Вниманіе, наблюденіе. позірку мати = позір дати. Вх. Лем. 452.
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Пробурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть бургомистромъ.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Грин. II. 207. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається. Грин. III. 472.