Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл. 1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Стор. МПр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597.
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Гони́шний, -а, -е. на сі́тка. Родъ рыболовной сѣти, на которую нагоняютъ рыбу. Браун. 12.
Досві́тній, -я, -є. Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя. Шевч. 240.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год. Черниг. у.
Оправдити, -ся. Cм. оправдовувати, -ся.
Підтакувати, -кую, -єш, гл. = підтакати.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.