Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. І. 10. Cм. гнилуша. 4) Гниле слово. Скверная брань.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос. Гол. III. 377.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. Котл. Ен. V. 52. А тут Михайлик лицарь був. ЗОЮР. І. 3. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого. Шевч. 234.
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Напряда́тися IІ, -да́юся, -єшся, сов. в. напря(е)ну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покрываться, покрыться, накрываться, накрыться; напяливаться, напялиться. Один рукав подстелю, другим напрянуся. Грин. III. 133.
Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто. Г. Барв. 352.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.