Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Жидва́, -ви́, ж. = жидова.
Зизоо́кий, -а, -е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого). Ном. № 8545.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. 173. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ном. № 573. Ум. лубок, лубочок.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали. АД. І. 132.
Перевішати Cм. перевішувати.
Причаклувати, -лую, -єш, гл. Приколдовать.
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Kolb. І. 69. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.
Талапання 1, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола талапати. 2) Пачкотня. Хиба се робота — тільки талапання. Брацл. у.