Біловус, -са, м.
1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе?
2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Зава́бити, -люю, -єш. Cм. заваблювати.
Заздалегі́дний, -а, -е. Заблаговременный, предварительный. «Заздалегідне словце до другого типу «Досвіток».
Китаєвий, -а, -е. Изъ китайки. Жупан китаєвий. Жупан на йому синій і китаєва юпка. Китаєві штани.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1.
Либе́рія, -рії, ж. = ліберія.
Перепрошувати, -шую, -єш, сов. в. перепроси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Извиняться, извиниться, попросить извиненія. Був готовий упасти перед нею на коліна і перепросити її. 2) Просить, попросить, упросить. Старий мій обрікався у Київ, отже й не довелося йому, бо син перепросив у волости старшини та голови, то його й не пустили. 3) Просить, попросить многихъ одного за другимъ. Як уже перепросит дружба парубків, то начинав просити дівчат.
Податок, -тку, м. Подать. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила.
Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Від його, урвавши поли, тікай. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Любисточку ввірвала. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш.