Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый.
Груща́ник, -ка, м. Пирогъ съ грушами.
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Так на дозвіллі добре виспавсь. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться.
Пеня, -ні́, ж.
1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня!
2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська.
3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню.
4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Поперестарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Перестарѣть (о многихъ).
Проплавати, -ваю, -єш, гл. Проплавать.
Роскарячувати, -чую, -єш, сов. в. роскарячити, -чу, -чиш, гл. Разставлять, разставить, раздвинуть вѣтви, ноги.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Чупрун, -на, м.
1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна.
2) — зілля. Родъ растенія.