Варудити, -джу, -диш, гл. Томить. Коло серця варудить. Cм. марудити.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Свита добра, ніхто догани не дасть. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Млинови́й, -а́, -е́. Мельничный. Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло. Млинови́й ка́мінь. Жерновъ. Тоді я, мати, приїду до вас, як павине пір'я на спід потоне, а млиновий камінь на верх виплине.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чорний хліб з остюками.
Пристяжити Cм. пристязати.
Свинюшник, -ка, м. = свининець.
Чмига, -ги, ж. = шмига. Якось приходиться не до чмиги.