Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боркати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать крылья (птицамъ). 2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.
Виплюндрувати, -рую, -єш, гл. = випліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і Боже! Лебед. у.
Гарбузище, -ща, м. Ув. отъ гарбуз.
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Уменьшаться; уменьшиться. Левиц. Пов. 69. 2) Покоряться кому, уступать старшему.
Зубоватий, -а, -е. О картофели, фасолѣ: недоваренная, еще твердая. Квасоля ще не вкипіла, ще зубовата. Черниг. у.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Ном. № 1993. Перша жінка в мене була добра людина. ЗОЮР. І. 9. Якась людина. Шевч. 340. Не годиться потягаться на людину. Чуб. І. 88. З його вийде людина. Миргор. у. Ум. людинка.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Упоїти, упою, -їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав. Рудч. Ск. І. 84.
Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.