Жи́тнисько, -ка, с. = житнище.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Непорушно нар. Неподвижно, недвижимо.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в.
Розсукувати, -кую, -єш, сов. в. розсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разсучивать, разсучить, раскручивать, раскрутить.
Рушити, -ся. Cм. рушати, -ся.
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. .
