Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виловити Cм. виловлювати.
Відгортатися, -таюся, -єшся, сов. в. відгорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. Єсть там такий млин і дванадцять каміней, що само і мелеться, і само насипається, само відгортається і само в мішки набивається. Рудч. Ск. І. 123. 2) Отворачиваеться, отворотиться. 3) Перестать ласкаться. Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Зривання, -ня, с. Срываніе.
Консоляція, -ції, ж. Угощеніе. Обіцяв о. Яким кого не кого (з консисторських) повести на «консоляцію», се б то... на могорич. Св. Л. 134.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Накруша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. накру́тити, -шу, -шиш, гл. Причинять, причинить ущербъ, убытокъ. Купіть, каже, крашаночку! — А шо тобі за неї? — Та мене не обіжайте і себе не накрушайте. Мнж. 52.
Повідрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отдѣлиться (во множествѣ).
Туркот, туркут, -та, м. 1) Порода голубя, турманъ. Ходить туркот волохатий. Попотурчи, туркоте. Ном. № 2732. Позирав, ходив як туркут, голуб волохатий. Мкр. Н. 30. 2) Ворчунъ, сварливый человѣкъ. Шейк.