Вартувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер.
2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Отпаять.
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
За́купень, -пня, м. Покупатель, скупщикъ. Пан жде закупня того й не дає наділу на відробіток.
Кріп, кро́пу, м.
1) Раст. Укропъ, Anethum graveolens. Ой кріп та ромен та петрушечка.
2) = окріп.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Призвід, -воду, м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Та майстер на лихі призводи.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю.
Роспитися Cм. роспиватися.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа.